Коли важлива кожна дрібниця

Ми часто стикаємося у побуті із невеликими травмами та подряпинами. І навіть не замислюємося, що вони можуть стати великою проблемою, якщо не правильно їх обробити. А що вже казати про серйозні, глибокі та забруднені рани? Як відбувається правильна хірургічна обробка, чому така важлива стерильність та як провести необхідні маніпуляції так, щоб все загоїлося швидко і без ускладнень розповідає медична сестра хірургічного відділення Вікторія Катеринчук.

- Хірургічна обробка рани – для пацієнта це звучить трохи страшно. А насправді?

- Зовсім не так страшно, як може звучати. Простими словами це, коли лікар ретельно очищає рану, щоб вона швидше і правильно загоїлася. Спочатку видаляють усе, що може заважати загоєнню – бруд, мікроби, пошкоджені або відмерлі тканини. Потім рану промивають спеціальними розчинами, а за потреби зашивають або накладають пов’язку.

- З якими ранами до вас звертаються найчастіше, і від чого залежить спосіб обробки?

- З порізами, колотими, рваними, забрудненими або опіковими ранами. Такі травми можуть бути побутовими, або ж отриманими на вулиці чи на роботі. Спосіб обробки залежить від типу, глибини та стану рани. Якщо рана поверхнева й чиста – її просто промивають, дезінфікують і накладають пов’язку. Якщо глибока, забруднена або є ризик інфекції, потрібна більш ретельна хірургічна обробка. Чим раніше людина звернеться по допомогу, тим легше уникнути ускладнень.

- Які методи, які допомагають зробити процедуру максимально комфортною для пацієнтів?

- Передовсім – знеболення. Найчастіше застосовується місцеве, щоб зменшити дискомфорт пацієнта. Сучасні антисептичні розчини м’яко очищають рану, не подразнюють шкіру й не спричиняють сильного печіння. Усе робиться чисто й безпечно, щоб уникнути інфекції, а також використовуються спеціальні пов’язки, які не прилипають до рани, знімають біль і прискорюють загоєння.

- Багато хто вдома сам обробляє порізи чи садна. У яких випадках не можна цього робити самостійно, і краще звернутись до спеціаліста?

- Самостійно можна обробити лише невеликі, неглибокі подряпини чи порізи, які не сильно кровоточать і не забруднені. Але є ситуації, коли краще не ризикувати. Якщо кровотечу важко зупинити, рана глибока або рвана, сильно забруднена, наприклад, землею, іржею, або склом, з’являються ознаки запалення (почервоніння, набряк, біль, гній, підвищення температури) – варто одразу звернутися по кваліфіковану допомогу. Окрім того, рани від укусу завжди потребують консультації фахівців.

- Часто люди думають, що залити рану зеленкою, чи йодом це вже лікування. Чому так не варто робити?

- Це дуже поширена помилка. Багато хто вважає, що якщо залити рану зеленкою чи йодом, то вона «вилікується». Але насправді це лише поверхнева дезінфекція, і вона може навіть нашкодити. Зеленка та йод обпалюють тканини, якщо нанести їх прямо всередину рани, вони можуть пошкодити живі клітини, уповільнити загоєння і викликати біль або подразнення. Вони не очищають рану, а навпаки маскують проблему: через фарбування шкіри важче оцінити, чи немає запалення, гною або некрозу. Тому рану треба спочатку промити чистою водою або фізрозчином, обробити місце навколо антисептиком (хлоргексидином чи мірамістином) і накласти стерильну пов’язку. Також не варто самостійно сипати антибіотики в рану, мастити спиртом чи обробляти постійно перекисом, адже це все може лише подразнити тканини.

- Чи правда, що при неякісній обробці навіть невелика рана може стати серйозною проблемою?

- Так, це абсолютно правда. Через бруд, пил або дотики немитими руками в рану легко проникають мікроби й навіть невелике запалення може перерости в абсцес. Якщо рана була забруднена землею або іржею, а людина давно не робила щеплення, у неї може розвинутися правець. Інколи запалення поширюється глибше, доходить до м’язів чи навіть кісток, тоді потрібне серйозне лікування, а іноді й операція. Тому треба пам’ятати, навіть маленька рана – це не дрібниця і до неї треба ставитися серйозно.

- Наскільки важлива ваша роль у цьому процесі? Адже часто саме медсестра виконує більшу частину маніпуляцій?

- Так, все вірно. Медична сестра готує все необхідне. А від правильності підготовки стерильного поля, інструментів, антисептиків і матеріалів залежить безпека пацієнта. Також ми допомагаємо під час самої обробки, подаємо інструменти, тримаємо тканини й промиваємо рану. І що особливо важливо – контролюємо стан пацієнта та налаштовуємо його на відповідний лад.

- Коли після обробки рани можна митися, знімати пов’язку, повертатися до звичного життя?

- Все залежить від типу, глибини рани й того, чи були накладені шви. Першу пов’язку зазвичай не чіпають протягом 24 годин, а потім змінюють щодня або через день, залежно від рекомендацій лікаря. Якщо пов’язка намокла, забруднилася чи просочилася кров’ю – її треба замінити раніше, щоб уникнути інфекції. Якщо рана невелика і загоюється без ускладнень, то в душ можна вже за кілька днів, але важливо не мочити саму рану, поки не знято шви або не дозволить спеціаліст. Також пацієнту варто уникати перший час навантажень чи забруднення тієї ділянки, де є рана. І якщо після зняття пов’язки з’являється набряк, почервоніння, або виділення – звернутися до лікаря.

- Що б ви порадили людям, аби уникнути ускладнень після травм?

- Важливо пам’ятати кілька простих, але дуже ефективних правил. Перше – одразу очистити рану, але лише чистою водою або фізрозчином. Якщо вже обробляєте антисептиком, то лише навколо, а не в середині. Важливо слідкувати за щепленням від правця і вчасно поновлювати захист. І найважливіше – не соромитись звертатися по допомогу. Навіть якщо рана здається дрібною, лікар або медсестра краще можуть оцінити ситуацію. Часто саме вчасна консультація рятує від серйозних ускладнень.

Прес-служба КНП "ЦПМКДД"